Суспензія Pet Evolution для собак 20 мл

СКЛАД
1 мл суспензії містить речовини, що діють:
люфенурон – 20 мг, празіквантел – 10 мг, моксидектин – 0,6 мг.
допоміжні речовини: бентоніт; ксантановий камід; натрію бензоат, пропіленгліколь, сахаролаза, ароматизатор, вода очищена.
ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Протипаразитарна суспензія для перорального застосування.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
ATCvet QP53 ектопаразитоциди, інсектициди та репеленти (QP52 антигельмінтні ветеринарні препарати, QP52AA51 празиквантел, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).
Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, що входять до складу суспензії PET EVOLUTION, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак і кішок по відношенню до ектопаразитів: бліх (Ctenocephalides spp., Pulex irritans), саркоптоїдних кліщів, тром. ендопаразитів: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides lineatus, Diphyllobothrium latum, Toxocara canis, Toxocara cami, Toxocara cati, Trichuris vulpis, а також личинкових стадій.
 
Люфенурон (сполука групи бензоїлфенілсечовин) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans і має підвищену ларвоцидну та контактну овоцидну активність. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів комах, тому личинки при линянні не можуть сформувати нову кутикулу та гинуть. Потрапляючи в організм комах з кров'ю тварини, потім у їхні яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх.
Люфенурон швидко всмоктується у шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.
 
Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується у поверхню паразита і поширюється його організмом. Вивчення in vitro та in vivo доводить, що празіквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це майже миттєве стиснення мускулатури паразита і швидка вакуолізація тегументу (оболонки). Цей швидкий стиск пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротубулярної функції у цестоді призводить до порушення м'язової іннервації, паралічу та загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується у травному каналі, досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах та тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується у печінці, екскретується в кишечник і виводиться з організму в основному із сечею (до 80%) та незначно з фекаліями.
 
Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мильбеміцинів, що має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразиту полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), в результаті чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збуджуючими нейронами нервового стовбура паразита, що призводить до паралічу та паралічу. З організму виводиться переважно у незміненому вигляді протягом 6 тижнів.
У рекомендованих дозах лікарський засіб не має сенсибілізуючої, ембріотоксичної та тератогенної дії.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування та профілактика захворювань собак і кішок, цуценят та кошенят при змішаних паразитарних інвазіях, що викликаються:
- бліхами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans; знищення яєць та личинок бліх;
- саркоптоїдними кліщами: кожеїди вух (Otodectes cynotis), свербіння м'ясоїдних (Notoedres cati), власне сверблячки (Sarcoptes canis);
- тромбідіформними кліщами (Demodex canis, D. cati, D. gatoi);
- цестодами на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides spp. Diphyllobothrium latum;
- нематодами травного тракту: Toxocara canis, Toxocara cati (Toxocara mystax), Toxаscaris leonine, Ancylostoma spp., Uncinaria spp., Trichuris vulpis.
- Профілактика алергічного блошиного дерматиту (flea allergy dermatitis: FAD).
- Профілактика дирофіляріозу: Dirofilaria spp. (мікрофілярія L3 та L4 стадій).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не застосовувати тваринам із відомою підвищеною індивідуальною чутливістю до компонентів препарату, у тому числі в анамнезі з вираженим порушенням функції нирок та печінки!